В воскресенье, 26 января, у нас были гости пастор Александр и Рита Вялины. Словом с нами делился пастор Александр Вялин. Пастор Александр поделился своим наблюдением над церковью, ее жизнью, ростом, развитием. По его мнению, церковь должна  быть семьей. Но в большой церкви достичь такого эффекта можно только через создание малых групп или домашних церквей, в которых возмещается недостаток общения, попечения. Очень важным аспектом церкви является забота о тех, кого Бог прислал в церковь. Малая группа имеет свою миссию: в совместной работе более старших и младших членов группы возрастают наставники и попечители, которые впоследствии могут возглавить новые домашние группы. В его личном опыте организация малых групп основывалась на разных методах, например, по интересам. Отговорки от создания малых групп, основанные на нехватке времени, возникают от препятствий в нашем разуме. И тут поможет выйти из положения только Бог.

Цієї неділі, 19 січня проповідувала наша дияконісса Тамара Іванівна Таужнянська.

Ми, створенi за образом i подобою Божою, повиннi повторювати Його дii. Для цього Бог послав Сина Свого, щоб ми могли могли мати Христа за зразок нашого життя.
«Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу,»  (Рим. 12:1).
В  Новому Заповiтi Господь не вимагає пролиття кровi в якостi жертви, а пропонує руйнування нашого «я». Жертвою стає сламаний дух
«Жертва Богові зламаний дух; серцем зламаним та упокореним Ти не погордуєш, Боже!» (Пс.50:19).
  Для цього використовуємо молитву, пiст, фiнанси, хвалу.
Молитва:
1. Дає побачити Царство Боже, Iсуса Христа, без цього неможливi змiни.
2. Змiнює нас зсередини, а ми впливаємо на вiсь свiт.
3. Несе змiни внутрiшнi та зовнiшнi, вiдновлюється наше ДНК.
4. Дає слово «ремо», об′явлення. Дає стратегiю дiй.
5. Дає бачити Славу Божу.
6. Несе помазання, силу.
7. Навчає слухати Бога в мовчаннi.
Пiст - це резервна сила  В Ic.58  багато сказано про пiст. Хто нехтує служiнням, той нехтує Бога.
 Хвала збудовує нашу вiру. Якщо вiра не дiє, ми не змiнюємося.
Фінанси:
«І коли ви проносите в жертву сліпе, це не зле? І як кульгаве та хворе приносите, чи ж це не зле? Принеси но подібне своєму намісникові, чи тебе він вподобає, чи підійме обличчя твоє? промовляє Господь Саваот.» (Мал.1:8).

Проповідь 12.01.2020: Найкраща інвестиція часу (пастор Сергій Убогов). На річницю ми отримали слово від Господа - Час бути зерном! Бути зерном - значить посіяти себе в землю тобто в якийсь ґрунт. Один з найцінніших ресурсів, який ми маємо - це час. Він швидкоплинний, його не можно повернути:

«чоловік як трава дні його, немов цвіт польовий так цвіте він, та вітер перейде над ним і немає його, і вже місце його не пізнає його...» (Пс. 102:15-16);

«Отож, уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі, використовуючи час, дні бо лукаві!» (До еф. 5:15-16).

Найправильніший землею, куди ми повинні сіяти наш час - це сфера духовності. Ця сфера безпосередньо впливає на внутрішній стан і відповідно на всі інші сфери нашого життя. Пріоритети наші повинні бути:

«Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться.» (Від Мт. 6:33);

«Думайте про те, що вгорі, а не про те, що на землі.» ( До кол. 3:2);

Лк. 12:15-34

Про зовнішність, здоров′я, сім’ю ми маємо піклуватися, але піклування про наш духовний стан повинно стати пріоритетом номер один.

Як же сіяти: Перший рівень посіву часу - дитячо-підлітковий

«Пишу, діти, вам, бо ви пізнали Отця.» (1Ів.2:14а)

- виділення часу для спілкування з Богом та особистого духовного зростання.

СМС-1 Слово+Молитва+Спілкування

«Нехай книга цього Закону не відійде від твоїх уст, але будеш роздумувати про неї вдень та вночі, щоб додержувати чинити все, що написано в ній, бо тоді зробиш щасливими дороги свої, і тоді буде щастити тобі.» ( Іс. Нав.1:8)

+ «Тепер, царю, затверди цю заборону, і напиши це писання, яке не могло б бути змінене за законом мідян та персів, що не міг би бути відмінений.» (Дан.6:10)

+ «А всі віруючі були вкупі, і мали все спільним. І вони продавали маєтки та добра, і всім їх ділили, як кому чого треба було. І кожного дня перебували вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній простоті, 47 вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Господь додавав тих, що спасалися.» (Дії 2:44-47)

Другий рівень - юнацький

«Писав я до вас, юнаки, бо міцні ви, і Слово Боже в вас пробуває, і лукавого перемогли ви.» (1Ів. 2:14в)

 СМС-2 Свідоцтво+Милосердя+Служіння виділення часу для інших людей

«І Він нам звелів, щоб народові ми проповідували та засвідчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих. 43 Усі пророки свідкують про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить прощення гріхів Його Йменням. (Дії 10:42-43)

+ «Не забувайте ж і про доброчинність та спільність, бо жертви такі вгодні Богові.» (До євр.13:16)

+ «Служіть один одному, кожен тим даром, якого отримав, як доморядники всілякої Божої благодаті.» (1 Пет.4:10)

Третій рівень - рівень духовної зрілості. батьківський: повна посвята свого життя виконанню волі Божої.

«Я писав вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від початку. » (1Ів. 2:14б) -

СМС-3 Святість+Місія+Сини

«але за Святим, що покликав вас, будьте й самі святі в усім вашім поводженні, 16 бо написано: Будьте святі, Я бо святий! » (1 Пет.1:15-16)

+ «Я прославив Тебе на землі, довершив Я те діло, що Ти дав Мені виконати.» (Від Ів.17:4);

+ «А що чув ти від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, що будуть спроможні й інших навчити.» (2 Тим.2:2)

Найкраща інвестиція свого часу - вкладати його в духовне за принципом цих трьох «СМС».

Цієї неділі, 5 січня, було продовження минулої недільної проповіді пастора Сергія Убогова: Хто ж це народився? Бог дозволив нам побачити Себе через те, що Сам зійшов на цю землю. Хто ж ще народився? - Народився Той, Хто є голова Церкви. Ісус прийшов, у муках Голгофи народив Свою Церкву і став її Головою. Від голови Ісуса життя входить в кожного, хто є частиною Церкви. Навіть Ангели дивуються тому, скільки уваги Бог приділяє Своій Церкві! Бог хоче відновити Своє добре панування на цій Землі і Він робить це через Свою Церкву. Через Причастя ми стаємо дійсно одним Тілом і одним Духом. Ми маємо доручення - нести цінності Царства Божого по всьому світу, всім людям. Нам народився Даятель вічного життя!

«Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть. І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки.» (Від Ів. 10:27-28)

Церква привітала сестру Ларису з ювілеєм. Також пастор Сергій помолився за оновлення кожного члена церкви, помазавши кожну людину елеєм і провів Євхаристію.

Цієї неділі, 29 грудня, на Різдвяному Богослужіння проповідував  пастор Сергій Убогов. Тема: Хто народився в Вифлеємі і чому ми маємо цьому радіти. (Лк. 2:1-21) Кожна радість має свою причину. Велика радість, відповідно, має велику причину. Звістка, яку принесли янголи, була довгоочікувана: звістка про народження Спасителя. Ісус прийшов, щоб спасти людей від гріхів і влади темряви. Повернути людину в стан свободи, повернути в Едем, в любов і спілкування з Богом.

«І вона вродить Сина, ти ж даси Йому йменна Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів.» (Матв. 1:21)

 Ім‘я Ісус означає - «Ягве спасає»

1) Ісус - наш Спаситель

2) Ісус - Цар і Господь наших сердець

«Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода, то ось мудреці прибули до Єрусалиму зо сходу, 2 і питали: Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому.»  (Матв. 2:1-2)

3) Ісус - Священник і Заступник

«Хто ж той, що засуджує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, Він праворуч Бога, і Він і заступається за нас.»  ( До рим. 8:34)

4) Ісус - жертовний Агнець Божий

«Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!» ( Від Ів. 1:29)

5) Ісус - Емануіл, Бог з нами

«Ось діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвуть Йому Ймення Еммануїл, що в перекладі є: З нами Бог.»  (Матв.1:23)

6) Ісус - Людина-Посередник між Богом і людьми

«Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, людина Христос Ісус, 6 що дав Самого Себе на викуп за всіх. Таке було свідоцтво часу свого,» (1Тим. 1:5-6)

В это воскресенье, 22 декабря, нам служила пастор Патрисия Шредер. Патрисия Шредер - служитель, миссионер, пастор из Канады и просто женщина, наполненная Богом и Его любовью. За годы своей жизни с Богом, Патрисия сама стала живым свидетельством, сосудом, которую Господь использует, чтобы передавать послания Его Отцовской любви! На примере своей жизни пастор Патрисия засвидетельствовала, как Иисус спас ее, алкоголичку, наркоманку, провел через все этапы восстановления. После этого она стала рассказывать о себе и о Боге другим. Патрисия стала работать с зависимыми, но очень возгордилась тем, что Господь ее спас, и перестала любить Бога так, как он любит нас. Господь обратил на это внимание и стал менять ее Своей любовью.
«Бог есть любовь, и пребывающий в любви пребывает в Боге, и Бог в нем.» (1 Ин.4:16)
Вопрос: «Где Иисус сейчас?» Иисус в нас и мы в нем, и это преобразует нас. Это великое таинство, что Бог в нас живет и действует через нас. Живя в Боге, любовь проявляется через нас особым образом. Любовь изгоняет всякий страх, дает совершенный смысл креста. Человек, ходящий в страхе, еще не постиг Божьей любви.
«В любви нет страха, но совершенная любовь изгоняет страх, потому что в страхе есть мучение. Боящийся несовершен в любви.» (1 Ин.4:18)
Господь дарит свою любовь каждому из нас. Наша любовь к другим есть призвание от Иисуса. Не пытайтесь понять Бога, постарайтесь любить Его. Мы часто ищем методы и подходы, а Божье Слово хочет, чтоб мы познали Его больше. Он хочет любить нас. Бог никогда не перестает. 

Цієї неділі, 15 грудня відбулося Богослужіння молитви і свідчень.

Цієї неділі, 8 грудня, нам служила Словом і проводила Причастя почесний пастор Софія Жукотанська. Тема проповіді «Давайте не будемо гілками, які відсікає Бог!»

«Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як виданий був, узяв хліб, подяку віддав, і переломив, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас ломається. Це робіть на спомин про Мене! Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: Ця чаша Новий Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене! Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде. Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, буде винний супроти тіла та крови Господньої!  Нехай же людина випробовує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є. Бо хто їсть і п'є негідно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є! Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто заснули. Бо коли б ми самі судили себе, то засуджені ми не були б. Та засуджені від Господа, караємося, щоб нас не засуджено з світом.» (1-е до кор. 11:23-32)

Нехай же людина випробовує себе. Чотирнадцять років - юнацький вік, який говорить про те, що ми повинні вже перемогти лукавого. Бог ревнує про кожного з вас і Дух Святий хоче дуже багато зробити через вас. Але є те в нас, що заважає Йому це робити. Це пасивність і теплість, споживацький дух, які вже давно полонили вас.

«Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу, 2 і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість.» (До рим. 12:1-2)

То чи перебуває в вас Дух Святий?

«І будеш служити ти Господеві, Богові своєму, і Він поблагословить твій хліб та воду твою, і з-посеред тебе усуне хворобу.» (Вих. 23:25)

«Мій сину, прислухуйся до моїх слів, до речей моїх ухо своє нахили! Нехай не відійдуть вони від очей твоїх, бережи їх в середині серця свого!  Бо життя вони тим, хто їх знайде, а для тіла усього його лікування. Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя. Відкинь ти від себе лукавство уст, віддали ти від себе крутійство губ. Нехай дивляться очі твої уперед, а повіки твої нехай перед тобою простують. Стежку ніг своїх вирівняй, і стануть міцні всі дороги твої: не вступайся ні вправо, ні вліво, усунь свою ногу від зла!» (Прип. 4:20-27)

Стратегія диявола, щоб відволікти нас від виконання волі Божої: турботи і суєта,  таке інше, щоб ми не виконували Велике доручення (а воля Божа - дбати про свій духовний стан). Суєта ще ніколи нікому не принесла добра. Де поділося наше неліцемірне братолюбство?

«Злодій тільки на те закрадається, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали. 1 Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці.» (Від Ів. 10:10-11)

диявол оскаржує наших братів:

«Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім то гидота душі Його: очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють, серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе, свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів!» (Прип.6:16-19)

Не дозвольте дияволу себе обманути! Він злодій і хоче вкрасти наше покликання.

«Я Виноградина, ви галуззя! Хто в Мені перебуває, а Я в ньому, той рясно зароджує, бо без Мене нічого чинити не можете ви.» (Від Ів. 15:5)

Давайте не будемо гілками, які відсікає Бог! Ми повинні стати тими дітьми, які приходять до Батька чесно визнаючи свій стан , покаятись і служити, виконуючи Його волю. Господь дав нам ключи Царства, тобто владу і можливість творити чуда Його любов’ю на цій землі. Що нам потрібно, аби все змінити?  Заглянути в своє серце: чому ми стали духовно теплими, пригасили Духа Святого (Псалом 50);

«Так говорить Господь, твій Відкупитель, Святий Ізраїлів: Я Господь, Бог твій, що навчає тебе про корисне, що провадить тебе по дорозі, якою ти маєш ходити. О, коли б ти прислухувався до Моїх заповідей, то був би твій спокій, як річка, а твоя справедливість, немов морські хвилі! А насіння твого було б, як піску, а нащадків твого живота немов зернят його, і витяте й вигублене не було б твоє ймення із-перед обличчя Мого!» (Іс. 48:17-19);

«Він сказав: Того мало, щоб був Ти Мені за раба, щоб відновити племена Якова, щоб вернути врятованих Ізраїля, але Я вчиню Тебе світлом народів, щоб був Ти спасінням Моїм аж до краю землі!» (Іс. 49:6)

і повернутися на гору першої любові і все решта прикладеться до нас. 

«Господи, хто може перебувати в наметі Твоїм? Хто мешкати може на святій Твоїй горі? Той, хто в невинності ходить, і праведність чинить, і правду говорить у серці своїм, хто не обмовляє своїм язиком, і злого не чинить для друга свого, і свого ближнього не зневажає! Обридливий погорджений в очах його, і він богобійних шанує, присягає, для себе хоча б і на зло, і дотримує;  не дає свого срібла на лихву, і не бере на невинного підкупу. Хто чинить таке, ніколи той не захитається!»  (Пс. 14:1-5)

Ми не повинні заспокоюватись але робити все, щоб ніколи теплість не була нашою часткою. Ніколи і нікого не осуджувати!!! Це може закрити нам Божу благодать і позбавити нас спасіння. Прощення людей – це ключ до благословення.

«Нехай будуть із волі Твоєї слова моїх уст, а думки мого серця перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю!» (Пс. 18:15);

«бо я надумавсь нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп'ятого... І я в вас був у немочі, і в страху, і в великім тремтінні. І слово моє й моя проповідь не в словах переконливих людської мудрости, але в доказі духа та сили, щоб була віра ваша не в мудрості людській, але в силі Божій! А ми говоримо про мудрість між досконалими, але мудрість не віку цього, ані володарів цього віку, що гинуть, але ми говоримо Божу мудрість у таємниці, приховану, яку Бог перед віками призначив нам на славу, яку ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були, то не розп'яли б вони Господа слави!» (1-е до кор. 2:9)

 Сьогодні у Бога дефіцит Його служителів. Християнин не належить собі. Він Христовий, а Христос – Божий. Не можете догоджати людям, якщо хочете догодити Богу. Свято не буде тривати вічно!

 В воскресенье, 1 декабря церковь праздновала 14-ю годовщину. Словом с нами делился епископ Алексей Алексеевич Демидович. Тема проповеди «Время быть зерном»

«Из пришедших на поклонение в праздник были некоторые Еллины. Они подошли к Филиппу, который был из Вифсаиды Галилейской, и просили его, говоря: господин! нам хочется видеть Иисуса. Филипп идет и говорит о том Андрею; и потом Андрей и Филипп сказывают о том Иисусу. Иисус же сказал им в ответ: пришел час прославиться Сыну Человеческому. Истинно, истинно говорю вам: если пшеничное зерно, пав в землю, не умрет, то останется одно; а если умрет, то принесет много плода. Любящий душу свою погубит ее; а ненавидящий душу свою в мире сем сохранит ее в жизнь вечную. Кто Мне служит, Мне да последует; и где Я, там и слуга Мой будет. И кто Мне служит, того почтит Отец Мой. Душа Моя теперь возмутилась; и что Мне сказать? Отче! избавь Меня от часа сего! Но на сей час Я и пришел.» (Ин. 12:20-27)

Когда Иисус был на земле было разное время и разное отношение к Нему. Эти Слова были сказаны Им в момент Его «подъема». В этот момент Он был особо почитаем и люди хотели Его видеть. Однако на это желание Иисус ответил притчей

«Иисус же сказал им в ответ: пришел час прославиться Сыну Человеческому. 24 Истинно, истинно говорю вам: если пшеничное зерно, пав в землю, не умрет, то останется одно; а если умрет, то принесет много плода.»  (Ин. 12:23-24)

И дальше Он говорит:

«Любящий душу свою погубит ее; а ненавидящий душу свою в мире сем сохранит ее в жизнь вечную.» (Ин. 12:25)

Иисус сказал:

«Вы — свет мира. Не может укрыться город, стоящий на верху горы. И, зажегши свечу, не ставят ее под сосудом, но на подсвечнике, и светит всем в доме.» (Мф. 5:14-15)

Он говорит о том, что умножение Его славы невозможно без смерти
Тело Иисуса - это мы, церковь. Мы Его руки, ноги, Его сердце на земле для того, чтобы нести весть о спасении погибающим людям. Что дальше ждёт нашу церковь:
1) Сегодня люди нуждаются в том, чтобы через нас увидеть живого Христа через нашу жизнь и взаимоотношения в том числе. Разумные усилятся, говорит Слово. И потому мы должны поверить Богу, что Он желает пробуждения на нашей земле. «Роды будут стремительными!» - фраза, услышанная во сне епископом.
2) УРОЖАЙ НЕВОЗМОЖНО УВИДЕТЬ, если не умереть для себя. За каждой состоявшейся церковью стоят люди, посвятившие свою жизнь тому, чтобы она была.
3) Будущее этой церкви зависит от того, как Вы будете умирать для себя, чтобы служить другим. Посвящать время, общаться и любить друг друга. Быть жертвенными во всем.
4) Посвящать своё время невоцерковленным , неспасённым людям. Будущность нашей церкви зависит от того насколько мы поймём, что необходимо нести Евангелие всем. Это ОТВЕТСТВЕННОСТЬ церкви.
Если церковь не видит себя за стенами этого здания, ее будущность под большим вопросом!!!! Время быть зерном!!!!! Если мы будем свидетельствовать - мы будем жить!!!!
Бог обещает нам пробуждение, а пробуждение - это новые люди. Поэтому нам необходимо умереть для себя, чтобы увидеть плод.

‼️«Истинно, истинно говорю вам: если пшеничное зерно, пав в землю, не умрет, то останется одно; а если умрет, то принесет много плода.» (Иоанна 12:24)
«Где нет больше дров, огонь погасает...» (Притчи Соломона 26:20)‼️

Господь призывает каждого из нас посмотреть на себя и увидеть себя этим зернышком для церкви. Сохранить верность! Быть посвящённым церкви!

«из Которого все тело, составляемое и совокупляемое посредством всяких взаимно скрепляющих связей, при действии в свою меру каждого члена, получает приращение для созидания самого себя в любви.» (Еф. 4:16)

Цієї  неділі 24.11.19 проповідував пастор Ігор Іванов на тему: «Чи не десять очистилося? А дев‘ять же де?»

«Господи, що то людина, що знаєш її, що то син людський, що зважаєш на нього?» (Пс. 143:3)

Чи замислювалися ви над питанням: Хто така людина для Бога? Він все зробив задля того, щоб придбати нас, всиновити нас? Чи вдячні наші серця за те, що ми маємо? Бог дає нам дихання, здоров‘я, дає можливість працювати, заробляти і просинатися кожного ранку.

«Нема ліпшого земній людині над те, щоб їсти та пити, і щоб душа її бачила добре із труду свого. Та й оце все, я бачив, воно з руки Бога! Бо хто буде їсти, і хто споживати спроможе без Нього? Бо людині, що перед лицем Його добра, дає Він премудрість, і пізнання, і радість; а грішникові Він роботу дає, щоб збирати й громадити, щоб пізніше віддати тому, хто добрий перед Божим лицем. Марнота і це все та ловлення вітру!...» (Екл. 2:24-26)

Все в руці Господній і насправді ми нічого не можемо зробити без Його милості! Він - Лоза, а ми всього лише гілочки на Ньому. Без Нього ми не можемо робити нічого.

«І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то проходив поміж Самарією та Галілеєю. І, коли входив до одного села, перестріли Його десять мужів, слабих на проказу, що стали здалека. І голос піднесли вони та й казали: Ісусе, Наставнику, змилуйсь над нами! І, побачивши їх, Він промовив до них: Підіть і покажіться священикам! І сталось, коли вони йшли, то очистились... Один же з них, як побачив, що видужав, то вернувся, і почав гучним голосом славити Бога. І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самарянин був... Ісус же промовив у відповідь: Чи не десять очистилось, а дев'ять же де? Чому не вернулись вони хвалу Богові віддати, крім цього чужинця? І сказав Він йому: Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!» (Лк. 17:11-19)

Якщо це слово розглянути глибше, з різних боків, то ми побачимо, що існував цілий ритуал, довжиною у вісім днів, що повинні були робити хворі на проказу по Закону Моісея (Левіт 14 гл.) Зустріч з Ісусом зробила чудо для них: вони очистилися враз. Але замість того, щоб віддати велику славу Господу, повернутися до Нього з подякою, це зробив один єдиний самарянин, який можливо навіть і не знав про цей «ритуал». Нажаль, ми так звикли, що Господь все дає нам, що інколи стаємо просто невдячними.

«Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя! 2 Хто розкаже про велич Господню, розповість усю славу Його? Блаженні, хто держиться права, хто чинить правду кожного часу!  Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого, відвідай мене спасінням Своїм, щоб побачити добре вибранців Твоїх, щоб я тішився радощами Твого народу, і хвалився зо спадком Твоїм! Ми згрішили з батьками своїми, скривили, неправдиве чинили...» (Пс. 105:1-6)

Справжня вдячність завжди виражається у справах.

1. Подяка - в першу чергу це смирення перед Господом. Розуміння того, що все що ми маємо повністю залежить від Тебе.

2. Вдячне серце завжди прославляє Господа і обов‘язково розповідає і ділиться Христом.

3. Вдячне серце завжди довіряє Господу, в любих обставинах, в яких би не знаходилися. На Землі тут ми транзитом: наше місце життя на Небесах! Це - величезна радість і надія!

4. Вдячне серце постійно шукає Господа, хоче знати Його й бути з Ним, думає про Нього. Для того, щоб пізнати більше Його серце і догодити Йому.

5. Якби ми постійно пам‘ятали про все, що зробив Господь для нас Господь, то наше серце завжди ми були б безмежно наповнені подякою.

6. Ми діти Авраама, ми спасенні через Кров Христа, ми діти Господа Бога-Саваофа.

Ми маємо це усиновлення завдяки люблячому серцю Бога! Бог більше всього, про що ми можемо подумати! Він хоче дати нам Своє помазання для того, щоб ми служили іншим в Його силі! Але Він дасть рівно стільки, наскільки ми цінуємо і вдячні за все, що вже маємо! Не обманюйтесь! Бог не буває поругаєм: що посіє людина, те і пожне! Знати Його! Довіряти Йому! Шукати Його! Прославляти Його! Розуміти хто ми є у Христі!

Сторінка 8 із 24

Богослужіння проходять:

Розклад служінь:

  • Неділя: 13:00-15:00 | служіння

Служіння проходять за адресою:

  • м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11, (2 поверх, зал "Адмірал) М. Майдан Незалежності
  • Тел.: (050) 38 777 19 
  • Email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Підтримати служіння

We use cookies to improve our website. By continuing to use this website, you are giving consent to cookies being used. More details…