13.06.2021 на Богослужінні проповідував пастор Сергій Убогов. Тема: «Він сповнить бажання серця твого»

Надійся на Господа й добре чини, землю замешкуй та правди дотримуй! Хай Господь буде розкіш твоя, і Він сповнить тобі твого серця бажання! На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить, (Псалом 37:3-5)

Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі. (до филип. 4:6-7)

 Волю тих, хто боїться Його, Він сповняє, і благання їх чує та їм помагає, Господь береже тих усіх, хто любить Його, а безбожних усіх Він понищить! (145:19-20)

Чого нечестивий боїться, те прийде на нього, а прагнення праведних сповняться. (Прип. 10:24)

Задовга надія недуга для серця, а бажання, що сповнюється, це дерево життя. (прип. 13:12)

 

 

 

06.06.2021 на служінні Причастя проповідував пастор Сергій Убогов. Тема проповіді: «Ми - не сироти!» Сирітство - одна з самих великих проблем людей. Але фізичному та соціальному сирітству передує сирітство духовне. І ця проблема починає свій відлік від гріхопадіння в Едемському саду. Але через жертву Ісуса Христа Бог всиновлює кожного, хто увіровав в Сина Божого і прийняв Духа Святого.

 «І вблагаю Отця Я, і Втішителя іншого дасть вам, щоб із вами повік перебував, Духа правди, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його та не знає Його. Його знаєте ви, бо при вас перебуває, і в вас буде Він. 18 Я не кину вас сиротами, Я прибуду до вас!» (від Івана 14:16-18)

«Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі; бо не взяли ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: Авва, Отче!  Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми діти Божі. А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись.» (до рим. 8:14-17)

 «Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом,  щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли. А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: Авва, Отче! Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоємець Божий через Христа.» (до гал. 4:4-7)

В нас перебуває Дух усиновлення, який з′єднує нас з Богом.

 

30.05.2021 на недільному служінні словом нам служив пастор Сергій Убогов. Тема: «Не опускай руки!» Бог іноді допускає людині випробування. Бувають розчарування навіть у самому собі. Людина може впасти у відчай, у зневіру, не може справитися з вадами свого характеру, роками бореться з запинаючим гріхом, замикається в собі. Такі моменти бували навіть у апостола Павла.

 «Бо ми знаємо, що Закон духовний, а я тілесний, проданий під гріх.  Бо що я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те я роблю. А коли роблю те, чого я не хочу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий, а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені. Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажання лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знаходжу. Бо не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню. Коли ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені. Тож знаходжу закона, коли хочу робити добро, що зло лежить у мені. Бо маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком, та бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх. Нещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти?» (до рим. 7:14-24)

Стара природа заважає спасінню душі.

«Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому то я сам служу розумом Законові Божому, але тілом закону гріховному...» (до рим. 7:25)

«Тож немає тепер жадного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за духом, бо закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерти.» (до рим. 8:1-2)

В чому істина? Бог на нашій стороні, наш перший помічник. Нам належать чесноти христа, Його риси характеру. Це дає нам натхнення, внутрішні сили не здаватися, не опускати руки. Ми від Бога маємо обітницю перемоги. Він вірний, сильний

«Ви від Бога, дітки, і ви перемогли їх, більший бо Той, Хто в вас, аніж той, хто в світі.» (1 Івана 4:4)

Коли ми наповнені Богм, ми в перемозі. Пускаємо Його у всі сфери свого життя.

«Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагороду вона.»(до євр. 10:35)

«Не тому, що я вже досягнув, або вже вдосконалився, але прагну, чи не досягну я того, чим і Христос Ісус досягнув був мене. Браття, я себе не вважаю, що я досягнув. Та тільки, забуваючи те, що позаду, і спішачи до того, що попереду,  женусь до мети за нагородою високого поклику Божого в Христі Ісусі.» (до филип. 10:35)

Вище покликання: наскільки ми досягли Христа, стали схожими на Його, зросли в Його святість, доброту.

«Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!» (від Матв. 5:48)

 

 

 
Цієї неділі, 23.05.2021., на Богослужіннї проповідував диякон Микола Поварчук. Тема проповіді: «Залишай останнє слово за Богом». Післання грунтовалося на яскравому свідченні про зцілення від смертельної хвороби батька Миколи, його покаяння і покаяння невіруючих родичів.
 «А північної пори Павло й Сила молилися, і Богові співали, а ув'язнені слухали їх. І ось нагло повстало велике трясіння землі, аж основи в'язничні були захиталися! І повідчинялися зараз усі двері, а кайдани з усіх поспадали...» (Дії 16:25-26)
 
 «Отож, у в'язниці Петра стерегли, а Церква ревно молилася Богові за нього. А як Ірод хотів його вивести, Петро спав тієї ночі між двома вояками, закутий у два ланцюги, і сторожа пильнувала в'язницю при дверях. І ось Ангол Господній з'явився, і в в'язниці засяяло світло. І, доторкнувшись до боку Петрового, він збудив його, кажучи: Мерщій вставай! І ланцюги йому з рук поспадали. А Ангол до нього промовив: Підпережися, і взуй сандалі свої. І він так учинив. І каже йому: Зодягнися в плаща свого, та й за мною йди.» (Дії 12:5-8)
 
 «І коли переплив Ісус човном на той бік ізнов, то до Нього зібралось багато народу. І був Він над морем. І приходить один із старших синагоги, на ймення Яір, і, як побачив Його, припадає до ніг Йому, і дуже благає Його та говорить: Моя дочка кінчається. Прийди ж, поклади Свої руки на неї, щоб видужала та жила!... І пішов Він із ним. За Ним натовп великий ішов, і тиснувсь до Нього. А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була, що чимало натерпілася від багатьох лікарів, і витратила все добро своє, та ніякої помочі з того не мала, а прийшла ще до гіршого, як зачула вона про Ісуса, підійшла через натовп іззаду, і доторкнулась до одежі Його... Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то одужаю... І висохло хвилі тієї джерело кровотечі її, і тілом відчула вона, що видужала від недуги!» (Марка 5:21-29)
 
«Бож слово про хреста тим, що гинуть, то глупота, а для нас, що спасаємось, Сила Божа! Бо написано: Я погублю мудрість премудрих, а розум розумних відкину! Де мудрий? Де книжник? Де дослідувач віку цього? Хіба Бог мудрість світу цього не змінив на глупоту?  Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було спасти віруючих через дурість проповіді.» (1 до корин. 1:18-21)
 
Навіть тоді, коли все розвалилося, Бог може все збудувати! Мало читати Біблію і молитися, щоб знати Бога. Слово Боже треба вкушати і розмірковувати над Ним! Не дай Бог бути тими, хто каже про Бога, а в серці Його не має! Бог нас закликає бути свідками, жити і рухатися Ним щодня!
 
 
 
 

16.05.2021 на недільному Богослужінні нам служив пастор Анатолій Соболєв. Це служитель з прифронтової зони, з Донбасу, місіонер, якого наша церква підтримує майже два роки. Тема проповіді: «Где брат твой?»

«наипаче ищите Царствия Божия, и это всё приложится вамНе бойся, малое стадо! ибо Отец ваш благоволил дать вам Царство.» (от Луки 12:31-32)
Отец благоволил дать вам Царство. Вам - это не одному человеку, а всей Церкви.
 «Мужья, любите своих жён, как и Христос возлюбил Церковь и предал Себя за неё, чтобы освятить её, очистив банею водною, посредством слова; чтобы представить её Себе славною Церковью, не имеющею пятна, или порока, или чего-либо подобного, но дабы она была свята и непорочна.» (к Ефесянам 5:25-27)
 Христос возлюбил Свою Церковь, видит ее Своей Невестой: славной, святой и непорочной. Христос ставит Своей невесте высокую планку, всему стаду, всей Невесте. Поэтому тот, кто бежит должен замечать того, кто бежит рядом. 
 «И сказал Каин Авелю, брату своему: [пойдем в поле]. И когда они были в поле, восстал Каин на Авеля, брата своего, и убил его. И сказал Господь Каину: где Авель, брат твой? Он сказал: не знаю; разве я сторож брату моему? И сказал Господь: что ты сделал? голос крови брата твоего вопиет ко Мне от земли; и ныне проклят ты от земли, которая отверзла уста свои принять кровь брата твоего от руки твоей; когда ты будешь возделывать землю, она не станет более давать силы своей для тебя; ты будешь изгнанником и скитальцем на земле.» (Бытие 4:8-12
 «И сказал Моисей: пойдем с малолетними нашими и стариками нашими, с сыновьями нашими и дочерями нашими, и с овцами нашими и с волами нашими пойдем, ибо у нас праздник Господу.» (Исход 10:9)
Настоящий лидер ведет и видит всех: и детей, и стариков, и мужчин. и женщин, семьи.
 «Нет больше той любви, как если кто положит душу свою за друзей своих.» (от Иоанна 15:13)
 Любовь - это планка, которую поставил Себе Христос.
 «Любовь познали мы в том, что Он положил за нас душу Свою: и мы должны полагать души свои за братьев.» (1-е послание Иоанна 3:16) 
 Иоанн свидетельствует, как Христос взял эту планку. Посмотри на того, кто рядом с тобой: заплати, помоги, позвони.
 «Через несколько дней опять пришёл Он в Капернаум; и слышно стало, что Он в доме.Тотчас собрались многие, так что уже и у дверей не было места; и Он говорил им слово. И пришли к Нему с расслабленным, которого несли четверо; и, не имея возможности приблизиться к Нему за многолюдством, раскрыли кровлю дома, где Он находился, и, прокопав её, спустили постель, на которой лежал расслабленный Иисус, видя веру их, говорит расслабленному: чадо! прощаются тебе грехи твои.» (от Марка 2:1-5)
 Иисус видел веру их! Когда человек болен, он просто нуждается в посторонней помощи. За то, что люди ушли из церкви ответственны не только они. А где твой брат? Иисус говорил: всех, кого ты дал, Я сохранил. Ты часть прекрасной Невесты! Ты - неотъемлимая часть Тела Его! Всегда с нами будут люди, которых нужно нести, нести их характеры, слабости. Господь заметит эту вашу веру.
 «Однажды, когда народ теснился к Нему, чтобы слышать слово Божие, а Он стоял у озера Геннисаретского, увидел Он две лодки, стоящие на озере; а рыболовы, выйдя из них, вымывали сети. Войдя в одну лодку, которая была Симонова, Он просил его отплыть несколько от берега и, сев, учил народ из лодки. Когда же перестал учить, сказал Симону: отплыви на глубину, и закиньте сети свои для лова. Симон сказал Ему в ответ: Наставник! мы трудились всю ночь и ничего не поймали, но по слову Твоему закину сеть. Сделав это, они поймали великое множество рыбы, и даже сеть у них прорывалась. И дали знак товарищам, находившимся на другой лодке, чтобы пришли помочь им; и пришли, и наполнили обе лодки, так что они начинали тонуть. Увидев это, Симон Петр припал к коленям Иисуса и сказал: выйди от меня, Господи! потому что я человек грешный. Ибо ужас объял его и всех, бывших с ним, от этого лова рыб, ими пойманных; также и Иакова и Иоанна, сыновей Зеведеевых, бывших товарищами Симону. И сказал Симону Иисус: не бойся; отныне будешь ловить человеков. И, вытащив обе лодки на берег, оставили всё и последовали за Ним.» (от Луки 5:1-11)
 
 

 

Сторінка 1 із 60

Богослужіння проходять:

Розклад служінь:

  • Неділя: 13:00-15:00 | недільне служіння

Служіння проходять за адресою:

  • м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11, (2 поверх, зал "Адмірал) М. Майдан Незалежності
  • Тел.: (050) 38 777 19 | (044) 331 69 51
  • Email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Підтримати служіння

We use cookies to improve our website. By continuing to use this website, you are giving consent to cookies being used. More details…