Цієї неділі 28.02.2021р. ми проводили Богослужіння Хвали і Поклоніння, де одним серцем і одними устами, в єдності, поклонялися нашому Господу! 

Ми знаємо, що пріоритетом в житті кожної народженої згори людини, є знання Господа і виконання Його волі! У жовтні минулого року Господь промовив пастирю Самсону Ачеампонг про те, що прийшов час починати церкву. І ось сьогодні, на служінні, пастор Сергій Убогов і вся церква, помолившись, відпустили родину Ачеампонг з благословенням і миром здійснювати Божу працю далі. Багато добрих слів, взаємна вдячність і зворушливе прощання. Слава Господу за всі ці роки! 

Цієї неділі, 21.02.2021р, словом проповіді нам служив регент Микола Поварчук. Тема проповіді: «Шлях синівства». Читаємо класичний вірш з Біблії про безумовну Божу любов.

«Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.» (Від Івана 3:16)

Багато християн прикриваються безумовною Божою любов’ю, кажучи про те, що Господь уже все зробив і не варто чимсь перейматися.

«Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, Твої бо вони!» (Від Івана 17:9)

Але питання вибору Бог залишає за людиною: як ми будемо жити? Є час народження дитини, є час благодаті, коли вона живе з батьками. А є час переходу черех Йордан і манна з неба вже не буде сипатися, і м’ясо саме собою не прилетить! Є час нашого дорослішання.

«Ще недовго, і вже світ Мене не побачить, але ви Мене бачити будете, бо живу Я і ви жити будете! Того дня пізнаєте ви, що в Своїм Я Отці, а ви в Мені, і Я в вас. Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю Його, і об'явлюсь йому Сам. Запитує Юда, не Іскаріотський, Його: Що то, Господи, що Ти нам об'явитися маєш, а не світові? Ісус відповів і до нього сказав: Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього.» (Від Івана 14:19-23)

Тут Ісус говорить про особливі стосунки Батька та Сина.

«Тож кажу я: поки спадкоємець дитина, він нічим від раба не різниться, хоч він пан над усім, але під опікунами та керівниками знаходиться він аж до часу, що визначив батько. Так і ми, поки дітьми були, то були поневолені стихіями світу. Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом, щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли. А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: Авва, Отче! Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоємець Божий через Христа.» (До гал.4:1-7)

Синівство ми отримуємо одразу, коли приймаємо Ісуса Христа. Але, якщо ми народилися згори, то ми маємо розвиватися, рости у тому, що вгорі. Подивимося шлях, який проходив Ісус.

«Так і Христос, не Сам Він прославив Себе, щоб Первосвящеником стати, а Той, що до Нього сказав: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив. Як і на іншому місці говорить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим. Він за днів тіла Свого з голосінням великим та слізьми приніс був благання й молитви до Того, хто від смерти Його міг спасти, і був вислуханий за побожність Свою. І хоч Сином Він був, проте навчився послуху з того, що вистраждав був. А вдосконалившися, Він для всіх, хто слухняний Йому, спричинився для вічного спасіння,  і від Бога був названий Первосвящеником за чином Мелхиседековим.» (До євр. 5:5-10)

«Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї.» (Прип. 22:6)

«Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.» (Прип. 17:2)

Ми входимо в той вік, щоб ми прйняли рішення: я вибираю шлях синівства. Бог буде використовувати лише тих, хто став на шлях синівства. Ісус Христос є єдиний взірець. Ми за Ним йдемо, живемо, розвиваємось в Його образ і подобу. Ми не можемо зупинятися, ми не можемо жити вчорашніми одкровеннями сьогодні. В старі бурдюки не вливають молодого вина. Ми маємо розвиватися в повний вік Христовий, щоб віра для нас була не релігією, а була образом нашого життя! Бог хоче, щоб ми стали Його стрілою, Його мечем, Його молотом! Щоб Він міг через нас щось робити, Йому потрібні ми. Бог довготерпеливий, многомилостивий дає нам шанс. Церква буде рости, коли ми будемо приймати людей, допомагати їм. Господь дивиться на цю Землю і питає: хто піде? Приймемо в собі рішення йти. Свята людина, це та, яка сама в собі прийняла рішення, що вона відокремлює себе для Царства Божого і йде за Христом!

Сьогодні, 14.02.2021р. на Богослужінні проповідував пастор Сергій Убогов. Тема проповіді: «Кому належить благовоління Боже.» Коментуючи Псалом 78, пастор розкрив тему: на кого ж спрямоване Боже благовоління.

«Пісня навчальна Асафова. Послухай, мій люду, науки моєї, нахиліть своє ухо до слів моїх уст,
 нехай я відкрию уста свої приказкою, нехай стародавні прислів'я я висловлю!
 Що ми чули й пізнали, і що розповідали батьки наші нам,
 того не сховаємо від їхніх синів, будемо розповідати про славу Господню аж до покоління останнього, і про силу Його та про чуда Його, які Він учинив!
 Він поставив засвідчення в Якові, а Закона поклав ув ізраїлі, про які наказав був Він нашим батькам завідомити про них синів їхніх,
 щоб знало про це покоління майбутнє, сини, що народжені будуть, устануть і будуть розповідати своїм дітям.
 і положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегтимуть.
 і не стануть вони, немов їхні батьки, поколінням непокірливим та бунтівничим, поколінням, що серця свого не поставило міцно, і що дух його Богу невірний.
 Сини Єфрема, озброєні лучники, повернулися взад у день бою:
 вони не берегли заповіту Божого, а ходити в Законі Його відреклися,
 і забули вони Його чини та чуда Його, які їм показав.
 Він чудо вчинив був для їхніх батьків ув єгипетськім краї, на полі Цоанськім:
 Він море розсік, і їх перепровадив, а воду поставив, як вал;
 і провадив їх хмарою вдень, а сяйвом огню цілу ніч;
 на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безодні.
 Він витягнув із скелі потоки, і води текли, немов ріки.
 Та грішили вони проти Нього ще далі, і в пустині гнівили Всевишнього,
 і Бога вони випробовували в своїм серці, для душ своїх їжі бажаючи.
 і вони говорили насупроти Бога й казали: Чи Бог зможе в пустині трапезу зготовити?
 Тож ударив у скелю і води линули, і полилися потоки! Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'ясива народові Своєму?
 Тому то почув це Господь та й розгнівався, і огонь запалав проти Якова, і проти ізраїля теж знявся гнів,
 бо не вірували вони в Бога, і на спасіння Його не надіялись.
 А Він хмарам згори наказав, і відчинив двері неба,
 і спустив, немов дощ, на них манну для їжі, і збіжжя небесне їм дав:
 Хліб ангольський їла людина, Він послав їм поживи до ситости!
 Крім цього, Він східнього вітра порушив на небі, і міццю Своєю привів полудневого вітра,
 і дощем на них м'ясо пустив, немов порох, а птаство крилате, як морський пісок,
 і спустив його серед табору його, коло наметів його.
 і їли вони та й наситились дуже, Він їм їхнє бажання приніс!
 Та ще не вдовольнили жадання свого, ще їхня їжа була в їхніх устах,
 а гнів Божий піднявся на них, та й побив їхніх ситих, і вибранців ізраїлевих повалив...
 Проте ще й далі грішили вони та не вірили в чуда Його,
 і Він докінчив у марноті їхні дні, а їхні літа у страху.
 Як Він їх побивав, то бажали Його, і верталися, й Бога шукали,
 і пригадували, що Бог їхня скеля, і Бог Всевишній то їхній Викупитель.
 і своїми устами влещували Його, а своїм язиком лжу сплітали Йому,
 бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були вони вірні в Його заповіті...
 Та він, Милосердний, гріх прощав і їх не губив, і часто відвертав Свій гнів, і не будив усю Свою лютість,
 і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який переходить і не повертається!
 Скільки вони прогнівляли Його на пустині, зневажали Його на степу!
 і все знову та знов випробовували вони Бога, і зневажали Святого ізраїлевого,
 вони не пам'ятали руки Його з дня, як Він вибавив їх із недолі,
 як в Єгипті чинив Він знамена Свої, а на полі Цоанському чуда Свої,
 і в кров обернув річки їхні та їхні потоки, щоб вони не пили...
 Він послав був на них рої мух, і їх жерли вони, і жаб і вони їх губили.
 А врожай їхній віддав був Він гусені, а їхню працю сарані.
 Виноград їхній Він градом побив, а приморозком їхні шовковиці.
 і Він градові віддав їхній скот, а блискавкам череди їхні.
 Він послав був на них Свій гнів запальний, і лютість, й обурення, й утиск, наслання злих анголів.
 Він дорогу зрівняв був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав моровиці.
 і побив Він усіх перворідних в Єгипті, первістків сили в наметах Хамових.
 і повів Він, немов ту отару, народ Свій, і їх попровадив,
 і народи Він повиганяв перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка про спадок, і в їхніх наметах племена ізраїлеві оселив.
 Та й далі вони випробовували та гнівили Всевишнього Бога, і Його постанов не додержували,
 і відступали та зраджували, немов їхні батьки відвернулись, як обманливий лук.
 і жертівниками своїми гнівили Його, і дрочили Його своїми фіґурами.
 Бог почув усе це і розгнівався, і сильно обридивсь ізраїлем,
 і покинув оселю в Шіло, скинію ту, що вмістив був посеред людей,
 і віддав до неволі Він силу Свою, а величність Свою в руку ворога...
 і віддав для меча Свій народ, і розгнівався був на спадщину Свою:
 його юнаків огонь пожирав, а дівчатам його не співали весільних пісень,
 його священики від меча полягли, і не плакали вдови його.
 Та небавом збудився Господь, немов зо сну, як той велет, що ніби вином був підкошений,
 і вдарив Своїх ворогів по озадку, вічну ганьбу їм дав!
 Та Він погордив намет Йосипів, і племена Єфремового не обрав,
 а вибрав Собі плем'я Юдине, гору Сіон, що її полюбив!
 і святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтував.
 і вибрав Давида, Свого раба, і від кошар його взяв,
 від кітних овечок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та ізраїля, спадок Свій,
 і він пас їх у щирості серця свого, і провадив їх мудрістю рук своїх! як стадо, в пустині.
 і провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накрило було ворогів їхніх.
 і Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що правиця Його набула.»

Також, на дитячому служінні проводилося спілкування на духовні теми, діти дивилися мультик, ласували смаколиками та отримали подарункиІ Щира подяка за організацію і допомогу Юлі Марчевській, Каті, підліткам та всій нашій молодіжці!

Сьогодні, 07.02.2021р., ми проводили Богослужіння Причастя. Проповідував пастор Сергій Убогов. Тема проповіді: «З ким причащається Ісус?» 

«Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє.  А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі, бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!  Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його новим питиму в Царстві Мого Отця.» ( Від Матвія 26:26-29)

Причастя – це з’єднання з Господом та з Його Тілом. Тіло Його складається з нас. Причастя – це підтвердження завітних відносин з Ним. Але є і ваша частина: ви маєте погодитися вступити в ці завітні відносини, повірити в Його Слово і далі жити по Його заповідях. Ісус обіцяє, що з ким він причащається на Землі, з тими Він буде причащатися в Царстві Небесному. Ісус звершив перше Причастя зі Своїми учнями. Тому справжнє Причастя звершується зі справжніми учнями. Коли я міркую над баченням нашої церкви, приходить наступне: бути церквою справжніх учнів Ісуса Христа.

Які ж ознаки справжніх учнів Ісуса Христа:

1. Вчаться у Свого Вчителя.

 «Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете,»  ( Від Івана 8:31)

2. Шанують та люблять Свого Вчителя понад усе.

«Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І хто більш, як Мене, любить сина чи дочку, той Мене недостойний. І хто не візьме свого хреста, і не піде за Мною слідом, той Мене недостойний.  Хто душу свою зберігає, той погубить її, хто ж за Мене погубить душу свою, той знайде її.» ( Від Матвія 10:37-39)

3. Люблять один одного.

«По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою.» ( Від Івана 13:35)

4. Беруть приклад зі Свого Вчителя.

«Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.» ( Від Івана 13:15)

5. Є вдячними Своєму Вчителю.

6. Мають близькі відносини зі Своїм Вчителем.

7. Довіряють Своєму Вчителю.

8. Прославляють Свого Вчителя.

9. Служать Своєму Вчителю.

10. Слухняні Своєму Вчителю.

«Ви друзі Мої, якщо чините все, що Я вам заповідую.» ( Від Івана 15:14)

11. Вірні Своєму Вчителю.

12. Продовжують місію Свого Вчителя: проповідувати Євангеліє всім народам.

«Поправді, поправді кажу вам: Хто вірує в Мене, той учинить діла, які чиню Я, і ще більші від них він учинить, бо Я йду до Отця.» ( Від Івана 14:12)

«Як хто служить Мені, хай іде той за Мною, і де Я, там буде й слуга Мій. Як хто служить Мені, того пошанує Отець.» ( Від Івана 12:26) 

 

Цієї неділі 31.01.2021р. ми проводили Богослужіння Хвали і Поклоніння, де одним серцем і одними устами, в єдності, дякували нашому Господу! 

«Полюблю Тебе, Господи, сило моя, Господь моя скеля й твердиня моя, і Він мій Спаситель! Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасіння мого, Він башта моя!  Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!» (Псалом 18:2-4)

«Живий Господь, і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасіння мойого звеличиться,  Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене підбив,  що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника! Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, і Йменню Твоєму співаю! Ти Своєму цареві спасіння побільшуєш, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві Давиду й насінню його аж навіки.» (Псалом 18:46-50)

 «Всі народи, плещіть у долоні, покликуйте Богові голосом радости, грізний бо Всевишній Господь, Цар великий всієї землі! Він народи під нас підбиває, а поган нам під ноги,
Він нашу спадщину для нас вибирає, величність для Якова, що його полюбив. Села. Бог виступає при радісних окриках, Господь при голосі рога. Співайте Богові нашому, співайте, співайте Цареві нашому, співайте, бо Бог Цар усієї землі, співайте навчальний псалом! Бог зацарював над народами, Бог сів на святому Своєму престолі! Зібрались владики народів, народ Бога Авраамового, як Божі щити на землі, між ними Він сильно звеличений!» (Псалом 47)

 

Сторінка 1 із 57

Богослужіння проходять:

Розклад служінь:

  • Понеділок: 18:30 | Богослівські читання
  • Середа: 11:00, 18:00 | молитва
  • Неділя: 11:00-13:00 | недільне служіння

Служіння проходять за адресою:

  • м. Київ, вул. Січових Cтрільців (Артема), 1/5, Будинок Художника
  • Тел.: (050) 38 777 19 | (044) 331 69 51
  • Email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Підтримати служіння

We use cookies to improve our website. By continuing to use this website, you are giving consent to cookies being used. More details…