Цієї неділі, 23.05.2021., на Богослужіннї проповідував диякон Микола Поварчук. Тема проповіді: «Залишай останнє слово за Богом». Післання грунтовалося на яскравому свідченні про зцілення від смертельної хвороби батька Миколи, його покаяння і покаяння невіруючих родичів.
 «А північної пори Павло й Сила молилися, і Богові співали, а ув'язнені слухали їх. І ось нагло повстало велике трясіння землі, аж основи в'язничні були захиталися! І повідчинялися зараз усі двері, а кайдани з усіх поспадали...» (Дії 16:25-26)
 
 «Отож, у в'язниці Петра стерегли, а Церква ревно молилася Богові за нього. А як Ірод хотів його вивести, Петро спав тієї ночі між двома вояками, закутий у два ланцюги, і сторожа пильнувала в'язницю при дверях. І ось Ангол Господній з'явився, і в в'язниці засяяло світло. І, доторкнувшись до боку Петрового, він збудив його, кажучи: Мерщій вставай! І ланцюги йому з рук поспадали. А Ангол до нього промовив: Підпережися, і взуй сандалі свої. І він так учинив. І каже йому: Зодягнися в плаща свого, та й за мною йди.» (Дії 12:5-8)
 
 «І коли переплив Ісус човном на той бік ізнов, то до Нього зібралось багато народу. І був Він над морем. І приходить один із старших синагоги, на ймення Яір, і, як побачив Його, припадає до ніг Йому, і дуже благає Його та говорить: Моя дочка кінчається. Прийди ж, поклади Свої руки на неї, щоб видужала та жила!... І пішов Він із ним. За Ним натовп великий ішов, і тиснувсь до Нього. А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була, що чимало натерпілася від багатьох лікарів, і витратила все добро своє, та ніякої помочі з того не мала, а прийшла ще до гіршого, як зачула вона про Ісуса, підійшла через натовп іззаду, і доторкнулась до одежі Його... Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то одужаю... І висохло хвилі тієї джерело кровотечі її, і тілом відчула вона, що видужала від недуги!» (Марка 5:21-29)
 
«Бож слово про хреста тим, що гинуть, то глупота, а для нас, що спасаємось, Сила Божа! Бо написано: Я погублю мудрість премудрих, а розум розумних відкину! Де мудрий? Де книжник? Де дослідувач віку цього? Хіба Бог мудрість світу цього не змінив на глупоту?  Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було спасти віруючих через дурість проповіді.» (1 до корин. 1:18-21)
 
Навіть тоді, коли все розвалилося, Бог може все збудувати! Мало читати Біблію і молитися, щоб знати Бога. Слово Боже треба вкушати і розмірковувати над Ним! Не дай Бог бути тими, хто каже про Бога, а в серці Його не має! Бог нас закликає бути свідками, жити і рухатися Ним щодня!
 
 
 
 

16.05.2021 на недільному Богослужінні нам служив пастор Анатолій Соболєв. Це служитель з прифронтової зони, з Донбасу, місіонер, якого наша церква підтримує майже два роки. Тема проповіді: «Где брат твой?»

«наипаче ищите Царствия Божия, и это всё приложится вамНе бойся, малое стадо! ибо Отец ваш благоволил дать вам Царство.» (от Луки 12:31-32)
Отец благоволил дать вам Царство. Вам - это не одному человеку, а всей Церкви.
 «Мужья, любите своих жён, как и Христос возлюбил Церковь и предал Себя за неё, чтобы освятить её, очистив банею водною, посредством слова; чтобы представить её Себе славною Церковью, не имеющею пятна, или порока, или чего-либо подобного, но дабы она была свята и непорочна.» (к Ефесянам 5:25-27)
 Христос возлюбил Свою Церковь, видит ее Своей Невестой: славной, святой и непорочной. Христос ставит Своей невесте высокую планку, всему стаду, всей Невесте. Поэтому тот, кто бежит должен замечать того, кто бежит рядом. 
 «И сказал Каин Авелю, брату своему: [пойдем в поле]. И когда они были в поле, восстал Каин на Авеля, брата своего, и убил его. И сказал Господь Каину: где Авель, брат твой? Он сказал: не знаю; разве я сторож брату моему? И сказал Господь: что ты сделал? голос крови брата твоего вопиет ко Мне от земли; и ныне проклят ты от земли, которая отверзла уста свои принять кровь брата твоего от руки твоей; когда ты будешь возделывать землю, она не станет более давать силы своей для тебя; ты будешь изгнанником и скитальцем на земле.» (Бытие 4:8-12
 «И сказал Моисей: пойдем с малолетними нашими и стариками нашими, с сыновьями нашими и дочерями нашими, и с овцами нашими и с волами нашими пойдем, ибо у нас праздник Господу.» (Исход 10:9)
Настоящий лидер ведет и видит всех: и детей, и стариков, и мужчин. и женщин, семьи.
 «Нет больше той любви, как если кто положит душу свою за друзей своих.» (от Иоанна 15:13)
 Любовь - это планка, которую поставил Себе Христос.
 «Любовь познали мы в том, что Он положил за нас душу Свою: и мы должны полагать души свои за братьев.» (1-е послание Иоанна 3:16) 
 Иоанн свидетельствует, как Христос взял эту планку. Посмотри на того, кто рядом с тобой: заплати, помоги, позвони.
 «Через несколько дней опять пришёл Он в Капернаум; и слышно стало, что Он в доме.Тотчас собрались многие, так что уже и у дверей не было места; и Он говорил им слово. И пришли к Нему с расслабленным, которого несли четверо; и, не имея возможности приблизиться к Нему за многолюдством, раскрыли кровлю дома, где Он находился, и, прокопав её, спустили постель, на которой лежал расслабленный Иисус, видя веру их, говорит расслабленному: чадо! прощаются тебе грехи твои.» (от Марка 2:1-5)
 Иисус видел веру их! Когда человек болен, он просто нуждается в посторонней помощи. За то, что люди ушли из церкви ответственны не только они. А где твой брат? Иисус говорил: всех, кого ты дал, Я сохранил. Ты часть прекрасной Невесты! Ты - неотъемлимая часть Тела Его! Всегда с нами будут люди, которых нужно нести, нести их характеры, слабости. Господь заметит эту вашу веру.
 «Однажды, когда народ теснился к Нему, чтобы слышать слово Божие, а Он стоял у озера Геннисаретского, увидел Он две лодки, стоящие на озере; а рыболовы, выйдя из них, вымывали сети. Войдя в одну лодку, которая была Симонова, Он просил его отплыть несколько от берега и, сев, учил народ из лодки. Когда же перестал учить, сказал Симону: отплыви на глубину, и закиньте сети свои для лова. Симон сказал Ему в ответ: Наставник! мы трудились всю ночь и ничего не поймали, но по слову Твоему закину сеть. Сделав это, они поймали великое множество рыбы, и даже сеть у них прорывалась. И дали знак товарищам, находившимся на другой лодке, чтобы пришли помочь им; и пришли, и наполнили обе лодки, так что они начинали тонуть. Увидев это, Симон Петр припал к коленям Иисуса и сказал: выйди от меня, Господи! потому что я человек грешный. Ибо ужас объял его и всех, бывших с ним, от этого лова рыб, ими пойманных; также и Иакова и Иоанна, сыновей Зеведеевых, бывших товарищами Симону. И сказал Симону Иисус: не бойся; отныне будешь ловить человеков. И, вытащив обе лодки на берег, оставили всё и последовали за Ним.» (от Луки 5:1-11)
 
 

 

Сьогодні, 09.05.2021 на богослужінні словом проповіді з нами ділився пастор Сергій Убогов. Тема: «Знову про бачення Церкви». Одним з найбільших проявів нашої вдячності Христові за те, що Він нам зробив є участь у розбудові Його Церкви.

«Пильнуйте себе та всієї отари, в якій Святий Дух вас поставив єпископами, щоб пасти Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він.» (Дії 20:28)

Щоб розбудовувати Церкву требв мати бачення. Здорова церква має розвиватися за трьома напрямками:

- внутрішньоцерковному;

-  міжцерковному;

-  позацерковному.

Якою має бути церква:

1.Такою, що зрощує учнів, поклонників Ісуса Христа.

  «І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, той не може бути учнем Моїм!» (від Луки 14:27)

Треба навчати людей:

а) перебувати в Слові та у любові Христовій;

б) молитися та поклонятися в Дусі, щоб мати з Господом одне;

в) навчати віруючих служити дарами по волі Божій.

2. Бути церквою, яка дружить і співпрацює з іншими церквами.

  «Але наступає година, і тепер вона є, коли богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомільців.» (від Івана 4:23)

а) будувати добрі відносини з іншими церквами;

б) постійно молитися за єдність церков і християн;

в) брати участь у міжцерковних заходах і проектах.

 «щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я у Тобі, щоб одно були в Нас і вони, щоб увірував світ, що Мене Ти послав.» (від Івана 17:21)

3. Ми маємо бути церквою, яка поширює Царство Боже навколо себе. 

 «А як фарисеї спитали Його, коли Царство Божеє прийде, то Він їм відповів і сказав: Царство Боже не прийде помітно, і не скажуть: Ось тут, або: Там. Бо Божеє Царство всередині вас!»(від Луки 17:20-21)

 а) проповідувати Євангеліє невіруючим;

б) прославляти Бога добрими ділами;

в) являти Христа та поширювати християнські цінності у всіх сферах життя.

 «Бо на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі, говорить Господь Бог, там буде служити Мені ввесь Ізраїлів дім, увесь він, що в Краю, там Я їх уподобаю Собі, і там зажадаю ваших приношень і первоплодів ваших приношень у всіх ваших святощах!» (Єзек. 20:40)

  «Але ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого,» (1 Петра 2:9)

 

Сьогодні, 02.05.2021р., на Пасхальному Богослужінні Причастя словом ділився пастор Сергій Убогов. Тема проповіді: «Недаремний подвиг Христа»Акцент зроблений на 53 розділі Книги пророка Ісаї. Це одне з основних пророцтв про Христа у Старому Завіті.

«Хто нашій спасенній тій звістці повірив, і над ким відкривалось рамено Господнє?
2 Бо Він виріс перед Ним, мов галузка, і мов корінь з сухої землі, не мав Він принади й не мав пишноти; і ми Його бачили, та краси не було, щоб Його пожадати!
3 Він погорджений був, Його люди покинули, страдник, знайомий з хоробами, і від Якого обличчя ховали, погорджений, і ми не цінували Його...
4 Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс, а ми уважали Його за пораненого, ніби Бог Його вдарив поразами й мучив...
5 А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено!
6 Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, і на Нього Господь поклав гріх усіх нас!
7 Він гноблений був та понижуваний, але уст Своїх не відкривав. Як ягня був проваджений Він на заколення, й як овечка перед стрижіями своїми мовчить, так і Він не відкривав Своїх уст...
8 Від утиску й суду Він забраний був, і хто збагне Його рід? Бо з краю живих Він відірваний був, за провини Мого народу на смерть Його дано...
9 І з злочинцями визначили Йому гроба Його, та Його поховали в багатого, хоч провини Він не учинив, і не було в Його устах омани...
10 Та зволив Господь, щоб побити Його, щоб муки завдано Йому. Якщо ж душу Свою покладе Він як жертву за гріх, то побачить насіння, і житиме довгії дні, і замір Господній рукою Його буде мати поводження!
11 Він через муки Своєї душі буде бачити плід, та й насититься. Справедливий, Мій Отрок, оправдає пізнанням Своїм багатьох, і їхні гріхи понесе.
12 Тому то дам уділ Йому між великими, і з потужними буде ділити здобич за те, що на смерть віддав душу Свою, і з злочинцями був порахований, хоч гріх багатьох Сам носив і заступавсь за злочинців!»

Там, де мали бути ми, став Ісус Христос, пїшов добровільно на кару і прийняв всю силу гніву Божого! Ї через цей Його подвиг ми отримали цілковите прощення гріхів, виправдання і зцілення ранами Його. Ми тепер нове творіння у Христі. Важливо, що помираючи на хресті, Він побачив потомство довговічне, викуплених людей. Сьогодні саме через Своє Тіло - Церкву, Христос продовжує Свою роботу тут, на Землі. Ми Його Тіло, не маємо стати тромбами, в яких немає життя. Він очікує, щоб саме ми принесли життя цьому гинучому світу!

 

Сьогодні, 25.04.2021р., на Богослужінні проповідував диякон Микола Поварчук. Тема проповіді «Поклоніння як образ життя». Основою хвали і поклоніння Богові є образ нашого життя. Щирі поклонники будуть вклонятися Богові в дусі і правді.

«Зненавидів Я, обридив Собі ваші свята, і не нюхаю жертов ваших зборів... І коли принесете Мені цілопалення та хлібні жертви свої, Я Собі не вподобаю їх, а на мирні жертви ваші із ситих баранів не погляну...  Усунь же від Мене пісень своїх гук, і не почую Я рокоту гусел твоїх,» (Амоса 5:21-23)

 Як це поклонятися в дусі?

«Блаже́нні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.» (від Матв. 5:3)

«Вбогий» - це той, хто має у чомусь потребу. Це шукати потребу в Господі, у Дусі Святому. Ми не можемо обмежуватись тільки недільними і молитовними служіннями.

  «Бо сили не має в Христі Ісусі ані обрізання, ані необрізання, але віра, що чинна любов'ю.»(до галатів 5:6)

Прославлення і поклоніння Богові повинні мати дію щоденно. Бог чекає життя поклонника щодня.

 «Ви – сіль землі. Коли сіль ізвітрі́є, то чим насолити її? Не придасться вона вже ніна́що, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми. Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верхови́ні гори. І не запалюють світла, щоб поставити його під посу́дину, але на світи́льник, – і світить воно всім у домі. Отак ваше світло нехай світить перед людьми́, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.» (від Матв. 5:13-16)

 Справжня любов - це прийняте рішення. Наріжним каменем для нас повинен бути Христос.
 



 

 

 

 

 

Сторінка 3 із 61

Богослужіння проходять:

Розклад служінь:

  • Неділя: 13:00-15:00 | служіння

Служіння проходять за адресою:

  • м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11, (2 поверх, зал "Адмірал) М. Майдан Незалежності
  • Тел.: (050) 38 777 19 
  • Email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Підтримати служіння

We use cookies to improve our website. By continuing to use this website, you are giving consent to cookies being used. More details…