У неділю, 21.03.2021р. відбулося Служіння хвали і поклоніння.
14.03.2021р. на Богослужінні проповідував старший пастор Сергій Убогов. Тема проповіді: «Три стани серця християнина». Кожного з нас Бог може використовувати у тій сфері де ми працюємо. Не завжди воля Божа є зоною комфорту ( приклад Йосипа - зрада братів, рабство, в’язниця). Але у Бога був план на його життя: вплинути на Єгипет і спасти народ. Тому важливо знати, що хоче Господь.
«Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя.» (Прип.4:23)
Пастор провів певну аналогію з джерелами води. Тіла, більша частина планети Земля - вода. Вода може перебувати в 3-х станах: твердому, рідкому, газоподібному. І серце християнина також може перебувати в трьох станах.
1. Твердий. Це крижане серце. Людина не хоче мінятися, не рахується з тими, хто її оточує, шкодить людям і Божій справі.
2. Рідкий. Це серце, як рідка вода, може бути холодним і гарячим, може повністю приймати форму посудини. Людина не так сильно засереджена на собі, може напояти інших, здатна слухати, мінятися. Вода сама тече, по ній можна плисти. Таке серце може діяти тільки локально.
Але Господь шукає сьогодні людину, яка має серце у третьому стані.
«Бо очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до Нього.» (1 хронік 16:9)
3. Газоподібний: пара. Молекули пари майже не тримаються одна за одну. Господь оглядає Землю, щоби підтримувати тих, чиє серце цілком віддане Йому! Господь - Майстер, а ми глина в Його руках, що Він хоче, те і ліпить. Така людина не тримаєтьтся за земне. Пара відривається від Землі, піднімається вгору. Як Він скаже, так і буде! Таке серце було у Ісуса!
«Отче, коли ти хочеш, віддали від мене цю чашу, тільки хай не моя, а твоя буде воля!» ( від Луки 22:42)
«Коли переповняться хмари дощем, то виллють на землю його.» (Еккл.11:3)
Господь сьогодні шукає людей з гарячими серцями, які повністю посвятили себе служінню Йому задля затвердження Царства Божого на Землі!
07.03.2021р на Богослужінні проповідував пастор Олег Курдін на тему: «Причастие». Что мы вспоминаем?
«Ибо я от Самого Господа принял то, что и вам передал, что Господь Иисус в ту ночь, в которую предан был, взял хлеб И, возблагодарив, преломил и сказал: «приимите, ядите, сие есть Тело Мое, за вас ломимое; сие творите в Мое воспоминание». Также и чашу после вечери, и сказал: «сия чаша есть новый завет в Моей Крови; сие творите, когда только будете пить, в Мое воспоминание». Ибо всякий раз, когда вы едите хлеб сей и пьете чашу сию, смерть Господню возвещаете, доколе Он придет.» (1Кор. 11:23-26)
«И когда они ели, Иисус взял хлеб и, благословив, преломил и, раздавая ученикам, сказал: приимите, ядите: сие есть Тело Мое. И, взяв чашу и благодарив, подал им и сказал: пейте из нее все, Ибо сие есть Кровь Моя Нового Завета, за многих изливаемая во оставление грехов.» (Мат. 26:26-28)
Это предпасхальный ужин, у евреев "седер", напоминание о выходе евреев как о событии печали. Господь нам говорит, что теперь наступил конец печали. Иисус переменил завет. Что это за новый завет?
«Не такой завет, какой Я заключил с отцами их в тот день, когда взял их за руку, чтобы вывести их из земли Египетской; тот завет Мой они нарушили, хотя Я оставался в союзе с ними, говорит Господь. Но вот завет, который Я заключу с домом Израилевым после тех дней, говорит Господь: вложу закон Мой во внутренность их и на сердцах их напишу его, и буду им Богом, а они будут Моим народом. И уже не будут учить друг друга, брат - брата, и говорить: «познайте Господа», ибо все сами будут знать Меня, от малого до большого, говорит Господь, потому что Я прощу беззакония их и грехов их уже не воспомяну более.» (Иер.31:31-34)
«Он грехи наши Сам вознес телом Своим на древо, дабы мы, избавившись от грехов, жили для правды: ранами Его вы исцелились.» (1Петра 2:24)
«Но Я истину говорю вам: лучше для вас, чтобы Я пошел; ибо, если Я не пойду, Утешитель не приидет к вам; а если пойду, то пошлю Его к вам, И Он, придя, обличит мир о грехе и о правде и о суде: О грехе, что не веруют в Меня; О правде, что Я иду к Отцу Моему, и уже не увидите Меня; О суде же, что князь мира сего осужден.» (Иоан. 16:7-11)
«Но Христос, Первосвященник будущих благ, придя с большею и совершеннейшею скиниею, нерукотворенною, то есть не такового устроения, И не с кровью козлов и тельцов, но со Своею Кровию, однажды вошел во святилище и приобрел вечное искупление.» (Евр.9:11-12)
«Мы умерли для греха: как же нам жить в нем? Неужели не знаете, что все мы, крестившиеся во Христа Иисуса, в смерть Его крестились? Итак мы погреблись с Ним крещением в смерть, дабы, как Христос воскрес из мертвых славою Отца, так и нам ходить в обновленной жизни. Ибо если мы соединены с Ним подобием смерти Его, то должны быть соединены и подобием воскресения, Зная то, что ветхий наш человек распят с Ним, чтобы упразднено было тело греховное, дабы нам не быть уже рабами греху;» (Рим. 6:2-5)
Обновленная жизнь - это не просто знать, что Бог отдал Своего Сына. Это не быть рабом греха: грех уже не властвует над нами. Мы искуплены от рабства греха.
«И если вы называете Отцем Того, Который нелицеприятно судит каждого по делам, то со страхом проводите время странствования вашего, Зная, что не тленным серебром или золотом искуплены вы от суетной жизни, преданной вам от отцов, Но драгоценною Кровию Христа, как непорочного и чистого Агнца, » (1 Петра 1:17-19)
«Перед праздником Пасхи Иисус, зная, что пришел час Его перейти от мира сего к Отцу, явил делом, что, возлюбив Своих сущих в мире, до конца возлюбил их. И во время вечери, когда диавол уже вложил в сердце Иуде Симонову Искариоту предать Его, Иисус, зная, что Отец все отдал в руки Его, и что Он от Бога исшел и к Богу отходит, Встал с вечери, снял с Себя верхнюю одежду и, взяв полотенце, препоясался. Потом влил воды в умывальницу и начал умывать ноги ученикам и отирать полотенцем, которым был препоясан.» (Иоан 13:1-5)
Чему нам нужно научиться у Него?
1. Это пример силы воли, величайшего самообладания.
2. Новый Завет - это время, когда каждый человек будет знать Бога.
3. Христос искупил нас, чтобы мы жили обновленной жизнью.
4. У нас есть утешитель: Дух Святой.
5. Помнить, что было сделано Богом - заплачена цена.
6. Быть жертвенными, свободными от гордости и эгоизма, жить в любви.
Цієї неділі 28.02.2021р. ми проводили Богослужіння Хвали і Поклоніння, де одним серцем і одними устами, в єдності, поклонялися нашому Господу!
Ми знаємо, що пріоритетом в житті кожної народженої згори людини, є знання Господа і виконання Його волі! У жовтні минулого року Господь промовив пастирю Самсону Ачеампонг про те, що прийшов час починати церкву. І ось сьогодні, на служінні, пастор Сергій Убогов і вся церква, помолившись, відпустили родину Ачеампонг з благословенням і миром здійснювати Божу працю далі. Багато добрих слів, взаємна вдячність і зворушливе прощання. Слава Господу за всі ці роки!
Цієї неділі, 21.02.2021р, словом проповіді нам служив регент Микола Поварчук. Тема проповіді: «Шлях синівства». Читаємо класичний вірш з Біблії про безумовну Божу любов.
«Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.» (Від Івана 3:16)
Багато християн прикриваються безумовною Божою любов’ю, кажучи про те, що Господь уже все зробив і не варто чимсь перейматися.
«Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, Твої бо вони!» (Від Івана 17:9)
Але питання вибору Бог залишає за людиною: як ми будемо жити? Є час народження дитини, є час благодаті, коли вона живе з батьками. А є час переходу черех Йордан і манна з неба вже не буде сипатися, і м’ясо саме собою не прилетить! Є час нашого дорослішання.
«Ще недовго, і вже світ Мене не побачить, але ви Мене бачити будете, бо живу Я і ви жити будете! Того дня пізнаєте ви, що в Своїм Я Отці, а ви в Мені, і Я в вас. Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю Його, і об'явлюсь йому Сам. Запитує Юда, не Іскаріотський, Його: Що то, Господи, що Ти нам об'явитися маєш, а не світові? Ісус відповів і до нього сказав: Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього.» (Від Івана 14:19-23)
Тут Ісус говорить про особливі стосунки Батька та Сина.
«Тож кажу я: поки спадкоємець дитина, він нічим від раба не різниться, хоч він пан над усім, але під опікунами та керівниками знаходиться він аж до часу, що визначив батько. Так і ми, поки дітьми були, то були поневолені стихіями світу. Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом, щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли. А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: Авва, Отче! Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоємець Божий через Христа.» (До гал.4:1-7)
Синівство ми отримуємо одразу, коли приймаємо Ісуса Христа. Але, якщо ми народилися згори, то ми маємо розвиватися, рости у тому, що вгорі. Подивимося шлях, який проходив Ісус.
«Так і Христос, не Сам Він прославив Себе, щоб Первосвящеником стати, а Той, що до Нього сказав: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив. Як і на іншому місці говорить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим. Він за днів тіла Свого з голосінням великим та слізьми приніс був благання й молитви до Того, хто від смерти Його міг спасти, і був вислуханий за побожність Свою. І хоч Сином Він був, проте навчився послуху з того, що вистраждав був. А вдосконалившися, Він для всіх, хто слухняний Йому, спричинився для вічного спасіння, і від Бога був названий Первосвящеником за чином Мелхиседековим.» (До євр. 5:5-10)
«Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї.» (Прип. 22:6)
«Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.» (Прип. 17:2)
Ми входимо в той вік, щоб ми прйняли рішення: я вибираю шлях синівства. Бог буде використовувати лише тих, хто став на шлях синівства. Ісус Христос є єдиний взірець. Ми за Ним йдемо, живемо, розвиваємось в Його образ і подобу. Ми не можемо зупинятися, ми не можемо жити вчорашніми одкровеннями сьогодні. В старі бурдюки не вливають молодого вина. Ми маємо розвиватися в повний вік Христовий, щоб віра для нас була не релігією, а була образом нашого життя! Бог хоче, щоб ми стали Його стрілою, Його мечем, Його молотом! Щоб Він міг через нас щось робити, Йому потрібні ми. Бог довготерпеливий, многомилостивий дає нам шанс. Церква буде рости, коли ми будемо приймати людей, допомагати їм. Господь дивиться на цю Землю і питає: хто піде? Приймемо в собі рішення йти. Свята людина, це та, яка сама в собі прийняла рішення, що вона відокремлює себе для Царства Божого і йде за Христом!