В неділю відбулося святкове служіння з нагоди 11-ї річниці церкви, під час якого ми прославляли Господа за все, що Він робив і робить в нашому житті. Це був чудовий час поклоніння Господу! Поклоніння в любові, в простоті, від усього серця! Церкву приїхали привітати дорогі гості - пастирі і члени церков Всеукраїнської Християнської Асамблеї з Києва, Ворзеля, Кривого Рогу, Кам'янки, Черкас. Принагідно ще раз сердечно дякуємо кожному з вас за любов, привітання і щирі побажання, а також за квіти й подарунки!

Бажаємо рясних Божих благословінь всім братнім церквам! Хай досконала воля Божа виповниться для кожного з вас на землі так само, як вона є на небі!

Під час богослужіння ми вислухали дорогі серцю привітання від діточок з недільних шкіл двох церков: нашої і братньої церкви «Ісус Христос - Дорога, Правда і Життя». Діти не тільки благословили присутніх чудовим виконанням повчальних віршів і пісень, але ще й молились за потреби і ділились місцями зі Слова Божого. Відбулось в цей день і кілька особливих подій.

В цей день сім'я Євгена і Марини Іванових принесли перед Обличчя Господа для молитви-благословіння новонародженого синочка Андрійка. Мариночка Одольська засвідчила про славу Божу в його народженні й послужила піснею. Також прославила Господа співом і її донечка Люба, яка є ровесницею нашої церкви.

Відбулось рукопокладення в сан диякона брата Анатолія Янішевського, служителя церкви «Ісус Христос - Дорога, Правда і Життя».

Проповідував в цей святковий день Голова Духовної Ради Всеукраїнської Християнської Асамблеї, пастир Андрій Каленчук. Він поділився Словом від Господа на тему, яка відповідала центральній темі нашої річниці - «Нам є за що дякувати Богу» (проповідь розпочинається на відео з 1:24:21). Закінчився день народження церкви щедрою спільною трапезою й теплим спілкуванням.

Істиною є те, що кожен з нас, раніше був  мертвим через свої провини й гріхи, в яких ми колись проживали за звичаєм віку цього, «за волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухняних, між якими й усі ми проживали колись у пожадливостях нашого тіла, як чинили волю тіла й думок, і з природи були дітьми гніву, як і інші»

Але ж тепер ми всім серцем дякуємо Господу, тому що «Бог, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив, і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом». Тепер ми спасені Його благодаттю! Бог воскресив кожного з нас із Христом, «і разом із Ним посадив на небесних місцях у Христі Ісусі, щоб у наступних віках показати безмірне багатство благодаті Своєї в добрості до нас у Христі Ісусі».
Ми «спасені благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий, не від діл, щоб ніхто не хвалився. Бо ми Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували». (За Еф.2:1-10). 

Тож, всім своїм серцем і життям ми дякуємо Господу за порятунок, прощення, усиновлення; за звільнення, зцілення, забезпечення та приготовлену нам спадщину; за Слово Боже, Його церкву, за всі випробування і кризи! Нам дійсно є за що дякувати Господу! Дякуємо Тобі, Господи, в усьому і за все!

Як завжди, в першу неділю місяця церква зібралась для спільного поклоніння Господу Ісусу Христу та участі у святій Євхаристії - Вечері Любові.

«Я хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам.
Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: Як же Він може дати нам тіла спожити?
І сказав їм Ісус:
Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя.

Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.
Бо тіло Моє то правдиво пожива, Моя ж кров то правдиво пиття.
Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебуває, а Я в ньому.
Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною.
То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли манну й померли, хто цей хліб споживає, той жити буде повік!» (Iван.6:51-58)

Коротким словом про «Таїнство Причастя» поділився пастир Сергій.

Особливо порадувало те, що учні недільної школи, які часто моляться і благословляють церкву місцями зі Слова Божого, починають проповідувати! Так, цієї неділі Рома Самагальський мав ось таке коротке слово до церкви: 

«Сегодня моя проповедь о пожертвовании. Пожертвование это проявление щедрости и великодушия, а не жадности. Сколько великодушия мы обнаруживаем в Слове Божием и как часто мы его искажаем. Во 2 Коринфянам 9:6 сказано: «Кто сеет скупо, тот скупо и пожнёт, а кто сеет щедро, тот щедро пожнёт. Каждый уделяй по расположению сердца, не с огорчением и не с принуждением: ибо доброохотно дающего любит Бог». В 2 Коринфянам 9:7 сказано: «Жертвы приносимые скрепя сердце, с огорчением, недоброохотно или по принуждению не принимаются». Богу не нужны такие пожертвования, они не будут приняты».

Всі події останнього часу, свідками яких ми є, вказують на те, що «час уже суд розпочати від Божого дому» (1Петр.4:17). Кожен день нам необхідно пильнувати свої шляхи для того, щоб не впасти в спокусу й виконати волю Божу, яка є «добро, приємність та досконалість» для кожного з нас особисто і для церкви загалом. Слово Боже - єдина тверда основа проти всіх соблазнів, які приходять в наше життя.

Про п'ять основних викликів, які постають перед кожним християнином, розглядаючи 4 розділ Євангелії від святого апостола Івана, говорив у недільній проповіді «Виклики у криниці» пастир Ігор Іванов.

  • Ів.4:9 - перший виклик: тільки Бог є любов і Він хоче, щоб ми приходили до Нього. Він каже: «Прийди до Мене»! Його любов збереже нас завжди (Рим.8:35-39)
  • Ів.4:10-12 - другий виклик: нам необхідно мати розуміння Того, в Кого ми увірували
  • Ів.4:13-15 - третій виклик: необхідно усвідомити, що важливе насамперед духовне, а не матеріальне. Чи знаємо ми, яке наше покликання в Бозі?
  • Ів.4:23-24 - четвертий виклик: ми повинні знати, як потрібно поклонятися Господу. Кому ми поклоняємось насправді?
  • Ів.4:19,25-26,29 - п'ятий виклик: ми не повинні сумніватися в Господі і Його Слові!

Ви дізнаєтесь більше, ще раз молитовно перечитавши четвертий розділ Євангелії від Івана і переслухавши проповідь. Хай завжди горить Божий вогонь в наших серцях!

 

від 24 жовтня 2016

У зв’язку з почастілими випадками розлучень в сім’ях служителів церков, а також поширенням окремими проповідниками вчення, що виправдовує розлучення і повторні шлюби та створює небезпеку підміни біблійних стандартів християнської сім’ї на нездорові, руйнівні, небіблійні практики,

ми, старші служителі об’єднань євангельских церков – члени Української Міжцерковної Ради, висловлюємо свою чітку позицію стосовно шлюбу та розлучення:

1. Християнський шлюб – це завіт любові, що укладається між одним чоловіком та однією жінкою на все життя і який благословляє Сам Господь. Тому християнські подружжя не повинні розлучатися, крім випадків, дозволених Новим Завітом (Матв.5:32; 1Кор.7:15).

«…Тому свого духа пильнуйте, і дружину юнацтва свойого не зраджуйте! Бо ненавиджу розвід, говорить Господь, Бог Ізраїлів…» (Мал.2:15,16),

«…Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує!» (Матв.19:6),

«А тим, що побрались, наказую не я, а Господь: Нехай не розлучається дружина з своїм чоловіком! А коли ж і розлучиться, хай зостається незаміжня, або з чоловіком своїм хай помириться, і не відпускати чоловікові дружини!»  (1Кор.7:10,11)

2. Розлучення, здійснене без біблійних підстав, особливо, якщо надалі відбувається інший шлюб, призводить до гріха перелюбу.

«А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб» (Матв.5:32)

«…Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники… Царства Божого не вспадкують вони!» (1Кор.6:9,10)

3. Служитель церкви, а особливо пастор (єпископ) має бути прикладом вірного люблячого чоловіка та доброго сім’янина. В разі здійснення розлучення служитель повинен залишити свою посаду або примиритися і знову зійтися зі своєю дружиною / своїм чоловіком.

«А єпископ має бути бездоганний, муж однієї дружини, … щоб добре рядив власним домом, що має дітей у слухняності з повною чесністю, бо хто власним домом рядити не вміє, як він зможе пильнувати про Божу Церкву?» (1Тим.3:1‒5)

4. Усвідомлюючи руйнівні наслідки небіблійної позиції та гріховної поведінки служителів, які здійснюють публічне служіння і мають вплив на велику аудиторію людей, визнаючи біблійну відповідальність викривати гріх (1Тим.5:20) та піклуючись про духовний стан віруючих,

ми вважаємо неможливим подальше здійснення пасторського служіння Ігорем Косованом,  Дмитром Масоном та іншими служителями, які розлучилися всупереч біблійним вимогам.

Закликаємо цих осіб до покаяння та добровільного складання своїх повноважень.

Закликаємо не спілкуватися з цими особами, не брати участі в їхніх служіннях, не запрошувати їх на служіння, крім випадку, якщо ними буде вчинено покаяння.

«Коли ж хто не послухає нашого слова через цього листа, зауважте того, і не майте з ним зносин, щоб він був посоромлений. Та не майте його за неприятеля, а навчайте, як брата» (2Сол.3:14,15)

5. Ми закликаємо всіх християн, а особливо служителів церков приділяти значну увагу своїм сім’ям та подружнім відносинам, а також остерігатися лжевчителів, які у своїх лжевченнях посягають на святість шлюбу та Богом встановлений порядок для сім’ї (2Тим.4:3).

«Дружини, коріться своїм чоловікам, як Господеві… Чоловіки, любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе» (Еф.5:22‒25),

«Нехай буде в усіх чесний шлюб та ложе непорочне…» (Євр.13:4)

ЗАЯВУ ПІДПИСАЛИ:

Єпископ Духовного центру християн віри євангельської «Спасіння» Пилип Савочка

Єпископ «Собору незалежних євангельських церков України» Анатолій Калюжний

Єпископ Духовного управління християн віри Євангельської «Українська Місіонерська Церква» Валерій Решетінський

Національний єпископ Союзу «Церква Божа України» Олексій Демидович

Старший єпископ «Центру Незалежних Харизматичних Християнських Церков України (Повного Євангелія)» Анатолій Гаврилюк

Старший рабин «Київської Єврейської Месіанської Громади» Борис Грисенко

Старший єпископ Української християнської церкви «Нове покоління»  Андрій Тищенко

Єпископ Духовного управління християнських церков «Царство Боже» Олександр Рудинець

Голова Ради церков «Всеукраїнська Християнська Асамблея» Андрій Каленчук

Єпископ Об’єднання християнських церков «Дім Хліба» Валерій Григораш

Голова Ради Союза Християнських Церков України «Слово життя» Андрій Бакала

Єпископ «Об’єднання незалежних церков Миколаївської області» Олег Щербаков

(Текст Заяви взято на сайті УМР)

Тема недільної проповіді була надзвичайно актуальною, тому що все частішими стають випадки розлучень в сім'ях служителів церков. Крім цього, набуває також поширення окремими проповідниками вчення, що виправдовує розлучення і повторні шлюби, а це створює небезпеку підміни біблійних стандартів християнської сім'ї на нездорові, руйнівні, небіблійні практики.

Християнський шлюб – це завіт любові, що укладається між одним чоловіком та однією жінкою на все життя і який благословляє Сам Господь. Тому християнські подружжя не повинні розлучатися, крім випадків, дозволених Новим Завітом (Матв.5:32; 1Кор.7:15).

  • «…Тому свого духа пильнуйте, і дружину юнацтва свойого не зраджуйте! Бо ненавиджу розвід, говорить Господь, Бог Ізраїлів…» (Мал.2:15,16),
  • «…Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує!» (Матв.19:6),
  • «А тим, що побрались, наказую не я, а Господь: Нехай не розлучається дружина з своїм чоловіком! А коли ж і розлучиться, хай зостається незаміжня, або з чоловіком своїм хай помириться, і не відпускати чоловікові дружини!»  (1Кор.7:10,11)

Розлучення, здійснене без біблійних підстав, особливо, якщо надалі відбувається інший шлюб, призводить до гріха перелюбу.

  • «А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб» (Матв.5:32)
  • «…Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники… Царства Божого не вспадкують вони!» (1Кор.6:9,10)

Служитель церкви, а особливо пастор (єпископ) має бути прикладом вірного люблячого чоловіка та доброго сім'янина. В разі здійснення розлучення служитель повинен залишити свою посаду або примиритися і знову зійтися зі своєю дружиною / своїм чоловіком.

  • «А єпископ має бути бездоганний, муж однієї дружини, … щоб добре рядив власним домом, що має дітей у слухняності з повною чесністю, бо хто власним домом рядити не вміє, як він зможе пильнувати про Божу Церкву?» (1Тим.3:1‒5)

 

Всі християни, а особливо служителі церков повинні приділяти значну увагу своїм сім'ям та подружнім відносинам, а також остерігатися лжевчителів, які у своїх лжевченнях посягають на святість шлюбу та Богом встановлений порядок для сім'ї (2Тим.4:3).

  • «Дружини, коріться своїм чоловікам, як Господеві… Чоловіки, любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе» (Еф.5:22‒25),
  • «Нехай буде в усіх чесний шлюб та ложе непорочне…» (Євр.13:4)
Сторінка 56 із 61

Богослужіння проходять:

Розклад служінь:

  • Неділя: 13:00-15:00 | служіння

Служіння проходять за адресою:

  • м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11, (2 поверх, зал "Адмірал) М. Майдан Незалежності
  • Тел.: (050) 38 777 19 
  • Email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Підтримати служіння

We use cookies to improve our website. By continuing to use this website, you are giving consent to cookies being used. More details…